середа, 29 липня 2020 р.

Митрополит і націоналісти

Тема велика, то не будемо спрощувати.

Натомість познайомимось з точкою зору чотирьох авторів: перший, другий, третій і четвертий. І тепер думаймо... Самостійно, це головна фаза процесу.

Але як додаток до першої публікації покажемо посилання на згадані "Слово до української молоді" 1932 року та "Не убий" 1942 року.

А з другої зацитуємо:

Бандерівці помилково витлумачили мету націонал-соціалізму та сподівалися, що Німеччина дозволить їм створити національну державу. У підсумку склалася ситуація, коли бандерівці вважали Німеччину своїм союзником, у той час як Німеччина трактувала цей рух як інструмент для досягнення своїх цілей. У 1943 році Бандера остаточно порвав із німецькими загарбниками, й українські поліцаї, які до того були на німецькій службі, масово її покинули і створили українську повстанську армію. УПА розпочала етнічну чистку Західної України, систематично вбиваючи та тероризуючи поляків, а також вбиваючи у лісах євреїв, яким вдалося вижити.
---
У документі від 10 грудня 1942 року він [Митрополит] написав: «Я вражений історією, яку розказав священик, котрий повернувся із західної Німеччини, де він працював у таборі для робітників. Сільська молодь настільки занурилася у сварки, і настільки розділена, що гарячі диспути, сповнені взаємної ненависти, між “мельниківцями” та “бандерівцями” не вщухали. Вони ненавиділи одне одного більше ніж представників двох ворожих народів. А що вже можна сказати про ті чисельні вбивства, які ніхто не годен спинити?»

...

Немає коментарів:

Дописати коментар