Богдан Гаврилишин: діалог триває

Я переглянув курс пана Богдана. Ну, переглянув - це неправильно, правильно так, як в назві: це діалог, а не перегляд. Бо як і всякий дистанційний курс, і пан Богдан про це кілька разів сказав в своїх лекціях, працює тоді, коли відбувається оцей самий діалог.

Від 1.11.2017 до 22.04.18 наявні три відгуки (разом зі мною) в форумі, що є вбудованим в курс. Чи відбувались обговорення на інших майданчиках, невідомо. Це неправильно і ми - зацікавлені особи - маємо становище виправляти. Маю пропозиції і про них далі. Бо якось хочеться підвести підсумки в певній послідовності.

1. Мейнстрім

Все, що ми чуємо від пана Богдана, цілком погоджується з великою кількістю порад чи рекомендацій, що їх дають різні відомі в світі фахівці з питань розвитку, менеджменту, поступу як особистого, так і соціального, а може економічного - мікро і макро. Це головне і відтак можна без сумніву погоджуватись з тими колегами, які дають курсу високу оцінку, пропонують широко його розповсюджувати серед студентів, фахівців, активістів громадських організацій. 

Але в пана Богдана є своє обличчя, своя тема або підхід, своє унікальне місце в тому великому потоці цієї літератури. Тому його курс не буде зайвим у будь-якому пакеті чи навчальній програмі, він не повторює щось вже раніше сказане, відтак можна очікувати доброї віддачі від його впровадження в будь-які навчальні програми.

Книжку пана Богдана я ще не прочитав, але поставив по різних групах, сподіваюсь, вона знайде читача. Втім, зрозуміло, що це окреме питання.

2. Обговорення

Що воно має бути організоване і належним чином забезпечене, то я аргументувати не буду. Просто зроблю конкретні пропозиції для обох фондів - Богдана Гаврилишина і Родини Богдана Гаврилишина. Може і для Асоціації МЗУ - я хотів би аби мої пропозиції доповнили те, що вона робить, але в середовищі вже не молодіжному, а дорослому, в тому, що відповідальне за сьогоднішній стан нашої країни.

Основна ідея полягає в тому, щоб Фонд запрошував на перегляд курсу публічно і одержував в публічний же спосіб відгук або враження випускника. Які, зрозуміло, можуть бути розміщені на будь-якому ресурсі і взагалі можуть мати вигляд короткого повідомлення, більш-менш розгорнутого есе, а може і статті, що претендує на статус наукової. Зрозуміло, така робота не є оплачуваною, то Фонд в цьому випадку використовує у якості ресурсу не гроші, а авторитет імені Богдана Гаврилишина, його інтелектуальний капітал, що є безумовним надбанням України і має бути використаний якомога більш ефективно. Пан Богдан сказав би тут, я сподіваюсь, що я добре засвоїв його курс.

Я зі свого боку запрошення на курс поставлю по всім відомим мені партійним та професійним форумам. Зрозуміло, запрошення і до курсу, і до наступного обговорення.

3. Зауваження

Так, я далекий від того, щоб сприймати курс некритично, в дусі радянського одобрямсу, який добре відомий певній частині українців. Курс вартий більшої поваги. Розгортати аргументацію я не вважаю за потрібне, але як в нас таки вийде обговорення, то можна буде і заглибитись, ще раз більш уважно прослухавши курс. А поки що окреслимо побіжно ці питання.

3.1 Аполітичність

Нічого не сказано про партії як важливу, незамінну складову політичного механізму, що єднає суспільство і державу. Нічого не сказано про особисті політичні переконання. Нічого не сказано про церкву, християнство як нашу культурну платформу - тут ми маємо її згадати саме в політичному контексті.

3.2 Ідентичність

Не проведено чітку і зрозуміло границю між етнічним і громадянським. Згадавши про себе як про громадянина світу, зазначивши себе патріотом батьківщини України, пан Богдан не згадав про Канаду як свою другу Батьківщину - артикульовано і зрозуміло для слухача. Він не сказав про те, що його функціонально першою мовою є англійська, а українською він володіє гірше.

Солдат, що дійшов до Берліна у 45 році, був радянський, а не український. Не згадати про радянську ідентичність українців, що жили в УРСР, їх патріотизм, не можна. Не можна забути про те, що вони цілком законно пишались успіхами радянського будівництва - в економіці, освіті, охороні здоров'я, натомість тридцять років незалежності саме тут нічим реальним не відзначені.

3.3 Три економіки

Там, де йдеться про Адама Сміта, комунізм і соціалізм, я б не погодився з паном Богданом, його тезою про три економіки або три системи. Можливо, тут дався взнаки невдалий переклад з англійської.

Економіка чи господарче життя суспільства, що його дослідив Адам Сміт, є частиною світу, що нас оточує, і ця складна, величезна система живе за своїми законами. Що їх і відкрив, показав людям Адам Сміт. 

Комунізм і соціалізм є вченнями чи поглядами на те, як суспільство має використовувати закони економіки, і тут треба чітко розділяти, що Маркс написав колись, як його зрозуміли в різних країнах і що зробили на тій підставі ті чи інші конкретні люди. Реальне життя сучасної Швеції, Німеччини або Ізраїлю і Голодомор в Україні в 33 році мають відношення до соціалізму, але треба дуже уважно кожного разу намагатись розділяти пропозиції чи ідеї тих чи інших вчених, ідеологів і практику державних інститутів - урядів чи партій. А надто в умовах тоталітарного режиму здійснення влади.

Розглядати ефективність майбутньої України без згадки про досвід УРСР є повним нонсенсом. Абсолютно визнаним фактом є те, що Європа з її реальним соціалізмом чи його елементами в житті держав і суспільств, постала під величезним впливом або за прикладом СРСР, невід'ємною частиною якого, звісно, була Україна. Тому, як це не парадоксально, але сучасне життя шведів і німців, що його запровадили в тому числі і тамтешні соціал-демократи, до певної міри пов'язано з українським Голодомором так само, як і з єврейським Холокостом - соціальне і етнічне нероздільні в історії Європи.

Резюме

Я сподіваюсь, що підбивати підсумки рано. Хочеться почути отих згаданих зацікавлених осіб.

А чому я поставив цей текст саме тут? Мені здається, що це логічно, я бачу зв'язок чи  певну послідовність, наступність, тяглість. Ну і про це можна поговорити.