Це в нас стільки переглядів.
На жаль, жодного учасника, що долучився б до проекту з власної ініціативи. Хоча лайків з десяток є. Мабуть, ті люди, що лайкають, з часом і прочитають?
З наших шановних авторів, що писали про твір митрополита Андрея, відгукнулась Лідія Купчик і Мирослав Маринович (див. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1122298547808689&id=262372670509326 ). З пані Лідією ми зараз працюємо, обговорюємо можливі підходи чи плани руху у визначеному напрямку. Ну а ректор Університету, я думаю, і сам знайде, як докластись той справи виходячи зі своїх можливостей.
Чого інші автори такі пасивні? Ну, що в нас народ пасивний, то відомо, але автори? Вони ж писали, що кожен українець... А зробити щось для цього не хочуть. Та мінімально: просто написати десь, що вітають рух у цьому напрямку. Я вже не кажу організувати щось у своїх наближених колах.
Чому? Тому що вони тут чинять як радянські люди. Написав - і діло зроблено. Дійсно, так було за радянських часів. Справа журналіста полягала в тому, щоб написати, а робили вже партійні комітети. Вони писали листи чи просто телефонували до первинних організацій, там проводили роботу серед трудящих. Зараз не можна просто написати, шановні автори. Треба ще щось зробити. Бо інакше не скресне та крига пасивності і відстороненості народу від своєї держави. Що не сприймається як рідна хата, в якій порядкувати саме тобі і тільки.
Такі от новини. Небагаті? Можливо, але ми рухаємось і саме в потрібному напрямку.
На жаль, жодного учасника, що долучився б до проекту з власної ініціативи. Хоча лайків з десяток є. Мабуть, ті люди, що лайкають, з часом і прочитають?
З наших шановних авторів, що писали про твір митрополита Андрея, відгукнулась Лідія Купчик і Мирослав Маринович (див. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1122298547808689&id=262372670509326 ). З пані Лідією ми зараз працюємо, обговорюємо можливі підходи чи плани руху у визначеному напрямку. Ну а ректор Університету, я думаю, і сам знайде, як докластись той справи виходячи зі своїх можливостей.
Чого інші автори такі пасивні? Ну, що в нас народ пасивний, то відомо, але автори? Вони ж писали, що кожен українець... А зробити щось для цього не хочуть. Та мінімально: просто написати десь, що вітають рух у цьому напрямку. Я вже не кажу організувати щось у своїх наближених колах.
Чому? Тому що вони тут чинять як радянські люди. Написав - і діло зроблено. Дійсно, так було за радянських часів. Справа журналіста полягала в тому, щоб написати, а робили вже партійні комітети. Вони писали листи чи просто телефонували до первинних організацій, там проводили роботу серед трудящих. Зараз не можна просто написати, шановні автори. Треба ще щось зробити. Бо інакше не скресне та крига пасивності і відстороненості народу від своєї держави. Що не сприймається як рідна хата, в якій порядкувати саме тобі і тільки.
Такі от новини. Небагаті? Можливо, але ми рухаємось і саме в потрібному напрямку.
Немає коментарів:
Дописати коментар