У матеріалі Лідії Купчик звернув увагу на такий фрагмент:
Підкреслюючи право народу самому вибирати собі форму провідної влади (монархічної, олігархічної чи демократичної), Митрополит застерігає, що якби народ пішов “за фальшивими гаслами революції чи соціалізму і, обманутий неправдивими надіями, домагався б пересадної свободи без поваги до тих основних законів, на які спирається кожен громадський порядок, то безпосереднім наслідком так зрозумілої свободи чи демократії мусила б бути анархія, а вслід за нею неволя, нужда і руїна”.
Хочу стосовно цього аспекту залучити до нашої розмови два документи.
Революція
Це слово надто широко вживане. В усьому сучасному світі, а в Україні і поготів - в нас і Помаранчева, і Гідності, і Третя майданна (це ще тільки в проекті радикальних активістів, що невдоволені результатами Майдану). То що таке революція?
Думаю, варто відштовхнутись від читання фундаментальної праці П.Сорокіна.
А потім згадати, що радянські люди зростали з вірою в Велику Жовтневу, Степан Бандера вважав себе саме національним революціонером, та й сучасні радикали, як ми добре знаємо, не полишають романтичного образу революції, що вирішить, нарешті, всі наші питання.
Не можна не побачити, наскільки позиція Андрея Шептицького є з одного боку науково підкріпленою, а з іншого - протиставленою радянському чи радикальному міфу.
Соціалізм
А це поняття чи політична категорія ще більш багатозначне. Від кривавих злочинів Сталіна, Дніпрогесу, безкоштовної радянської медицини і вищої освіти аж до сучасної Швеції - багато чого пов'язано в нашому розумінні з соціалізмом і зрозуміти всі ці речі надто непросто.
Я не буду робити навіть спробу. Я хочу тільки нагадати (із зрозумілих причин), що сьогодні можна з практичної точки зору казати і про християнський соціалізм. А от погляньте.
Цілком свідомий того, що мені заперечать з самих різних позицій і з самою поважною аргументацією. Я згоден, що припустився надто вільного поводження з термінологією. Але мене цікавить інше: чи має кожен українець, що хреститься в той чи інший спосіб, нарівні з посланням Митрополита прочитати ще й програму німецьких християнських демократів? Аби мати свою точку зору на питання.
Підкреслюючи право народу самому вибирати собі форму провідної влади (монархічної, олігархічної чи демократичної), Митрополит застерігає, що якби народ пішов “за фальшивими гаслами революції чи соціалізму і, обманутий неправдивими надіями, домагався б пересадної свободи без поваги до тих основних законів, на які спирається кожен громадський порядок, то безпосереднім наслідком так зрозумілої свободи чи демократії мусила б бути анархія, а вслід за нею неволя, нужда і руїна”.
Хочу стосовно цього аспекту залучити до нашої розмови два документи.
Революція
Це слово надто широко вживане. В усьому сучасному світі, а в Україні і поготів - в нас і Помаранчева, і Гідності, і Третя майданна (це ще тільки в проекті радикальних активістів, що невдоволені результатами Майдану). То що таке революція?
Думаю, варто відштовхнутись від читання фундаментальної праці П.Сорокіна.
А потім згадати, що радянські люди зростали з вірою в Велику Жовтневу, Степан Бандера вважав себе саме національним революціонером, та й сучасні радикали, як ми добре знаємо, не полишають романтичного образу революції, що вирішить, нарешті, всі наші питання.
Не можна не побачити, наскільки позиція Андрея Шептицького є з одного боку науково підкріпленою, а з іншого - протиставленою радянському чи радикальному міфу.
Соціалізм
А це поняття чи політична категорія ще більш багатозначне. Від кривавих злочинів Сталіна, Дніпрогесу, безкоштовної радянської медицини і вищої освіти аж до сучасної Швеції - багато чого пов'язано в нашому розумінні з соціалізмом і зрозуміти всі ці речі надто непросто.
Я не буду робити навіть спробу. Я хочу тільки нагадати (із зрозумілих причин), що сьогодні можна з практичної точки зору казати і про християнський соціалізм. А от погляньте.
Цілком свідомий того, що мені заперечать з самих різних позицій і з самою поважною аргументацією. Я згоден, що припустився надто вільного поводження з термінологією. Але мене цікавить інше: чи має кожен українець, що хреститься в той чи інший спосіб, нарівні з посланням Митрополита прочитати ще й програму німецьких християнських демократів? Аби мати свою точку зору на питання.
Немає коментарів:
Дописати коментар